НАД’ЇЗДИ́ТИ, ЗДЖУ́, ДИ́Ш,
Над’їзди́ти, зджу́, ди́ш, сов. в. над’ї́хати, ї́ду, деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 483.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАЖА́БИТИСЯ, БЛЮСЯ, БИШСЯ, →← НАД’ЇДА́ТИ, ДА́Ю, ЄШ,